Виступом у Тернополі, що відбувся 24 березня, завершується двотижневе турне о. Едварда Данила Еванка по Україні. З двома моновиставами він виступив у Львові в Українському Католицькому Університеті, у Києві в костелі св. Олександра та Національному університеті «Києво-Могилянська академія», у Тернополі у приміщенні Пластової станиці.
Велике натхнення актора, його талант, зміст вистави змогли оцінити переважно молоді люди – учні старших класів та студенти університетів, – які достатньо добре володіють англійською.
«Я вперше в житті потрапила на моновиставу, – розповідає гостя Києво-Могилянської академії, учениця 11 класу Київської гімназії Аліна Масорова. – Мене насамперед зацікавила особа отця Едварда Еванка, який сорок років був провідним актором, зокрема, в знаменитому театрі Бродвей, потому став священиком і тепер поєднує у своїй пасторальній праці ці обидва покликання. Приємно вразили мене як сам актор, так і зміст його вистави. Я, православна, відкрила для себе суть святості римо-католицького священика Дем’яна, який віддав своє життя для праці з тими, кого тодішнє суспільство цілковито відкинуло». Моновистава «Damien» – це історія про католицького місіонера, який присвятив своє життя служінню прокаженим на Гавайському острові Молокаї. Якраз 2009 року Папа Бенедикт ХVI проголосить отця Дамяна блаженним.
«Історія Голодомору нашого народу мені як молодому історику, здається, вже була доволі добре відома, – розповідає студент гуманітарного факультету УКУ Юрій Дідула. – Але моновистава «Be Well and Prosper my Beloved Ukraine» виявила незнані сторони цієї трагедії. Часто Голодомор зводиться до статистики, але статистика не передає трагедії окремих осіб, сімей. І тут велика заслуга як автора текстів, людини, якій вдалося пережити це страхіття, так і актора: вони ніби оживили окремі сценки із часів Голодомору. Деякі з епізодів, до речі, не були позбавлені гумору, а це, своєю чергою, дало змогу ще краще виявити весь трагізм особи в цих нелюдських обставинах». Моновистава «Be Well and Prosper my Beloved Ukraine» – це історія Голодомору 1932-33 рр., побудована на свідченнях осіб, які пережили цю трагедію, і піснях-свідоцтвах української історії.
Після кожної вистави відбувалася неформальна зустріч із Едвардом Данилом Еванком. На одній із таких зустрічей в УКУ отець розповів, як він, актор із сорокалітнім стажем, став священиком. «Я багато гастролював. Не всюди були українські церкви. Тому коли йшов до храму, то радше до римо-католицького. Влітку 2001 року мені, як то часто бувало, запропонували прочитати апостола. Я радо погодився. Опісля до мене підходили люди і дякували, що, мовляв, змогли зрозуміти те, що було прочитано із Святого Письма. А потім підійшов отець і запитав, чи я ніколи не хотів стати священиком. Я казав, що колись як був дитиною... Тоді він конкретизував своє питання: «Чи Ви б хотіли стати священиком?» Тоді, як це питання прозвучало, я заплакав. За хвилю була моя ствердна відповідь. Я не казав: «Дайте мені день, чи тиждень». Я одразу погодився.
Я повинен був стати римо-католицьким священиком, адже навчався у Папській колегії в Римі. Цю перспективу я не ставив під сумнів, аж поки не почав приходити на Богослужіння до василіянського монастиря в Римі (на запрошення мого приятеля отця Григорія Гриньківа). Ці прекрасні наспіви Богослужінь Східної Церкви дали мені зрозуміти, що я – не римо-католик. Я просто закохався у православні піснеспіви. Так я став священиком Української Католицької Церкви».
Про своє покликання сам отець Едвард говорить так: «Людина обирає шлях священства у відповідь на покликання. Якщо ця особа ще має щастя, вона отримує особливий поклик вже в самому покликанні. Останній дозволяє їй заповнити якусь тільки для неї властиву нішу. Це моє друге покликання полягає у тому, щоб поглиблювати віру людей, надихати їх до того, щоб вони сміливо відповідали «так» на поклик до служіння іншим».
«Едвард Данило Еванко дуже тонко поєднав навики і талант актора та співака із досвідом богослова і священика. Це поєднання приносить свої плоди, яких, як виявилося, люди дуже спраглі». – написала свого часу "Post Tribune" з приводу моновистави отця Еванка.
Вже близько п’яти років отець Едвард їздить з країни в країну і ділиться з людьми плодами свого особливого покликання: Рим, Лондон, Оттава, Чикаго, Стратфорд, Вінніпег, Ванкувер, Реджіна, Саскатун, Брендон, Босбурн, Окбурн, Вірден і ось, врешті-решт, Львів і Київ. Завдяки його виставам тисячі глядачів у різних куточках світу вперше довідалися і пережили весь трагізм Голодомору, пізнали його значення в історії людства.
Едвард Данило Еванко народився у 1938 році у Вінніпезі. Його батьки Данило та Юстина родом із Тернопільщини. З дитинства він проявляв свої акторський здібності. Перше ґран-прі отримав в складі хору хлопчиків в Манітобі. З 1967 року був ведучим одного із найбільш популярних телевізійних шоу (TV Ed Evanko Show) на центральному канадському телеканалі (СBC). З 1969 р. разом із провідною ведучою канадського телебачення Сенді Дансен започатковує популярну програму, в Каліфорнії провадить програму Sweeney Todd із Джейном Степелтом. 2001 року вступив до Папської колегії у Римі, а 2005 року отримав ієрейські свячення і став священиком Української Католицької Церкви в Канаді. Сьогодні є парохом церкви Успення Богородиці в Річмонді.
Переглядів: 8285
Повідомити
