Одна з найбільших парохій України -- до виділення з неї кількох нових налічувала офіційно 5 тисяч, а фактично до 50 тисяч вірних. Належить до Сихівського протопресвітерату Львівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви.

просп. Червоної Калини, 70, м. Львів, 79066, Україна

+380 (32) 221-37-70, 222-27-32, 222-42-40, 223-28-00

протоєрей Орест Фредина

сотрудники: прот. Зіновій Павлиш, пресв. Іван Чичерський, пресв. Михайло Гарват, пресв. Руслан Грех, пресв. Юрій Дрізд; диякон Ігор Гарась

Марійська та Вівтарна Дружини, Спільнота «Сьоме небо» християнського руху «Віра і Світло», Молодіжний Католицький Центр «Святої Софії-Премудрості Божої», Спільнота аніматорів Дона Боско «Весела Ораторія», Камерний хор «Теотокос» та дитячий хор, Молитовна Спільнота, Товариство «Милосердя», Порадня для осіб узалежнених, Психологічна та юридична порадня, а також розгорнена видавнича діяльність та інтернет-сторінка парохії.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

просп. Червоної Калини, 70 (у центрі Сихівського житлового масиву - Сихівський район м. Львова)

1989 р. Б. в час початку свободи слова та релігії в атеїстичній імперії Радянського Союзу, яка згодом у 1991 р. Б. була зруйнована за президентства (та підтримки) Михайла Горбачова, Українська Греко-Католицька Церква виходить із підпілля і стає легальною. З цього часу розпочалася активна відбудова храмів та створення нових греко-католицьких громад.

17 квітня 1990 р. Б. у Світлий Вівторок Празника Христового Воскресіння близько десятитисячна громада людей зібралась на Сихові неподалік кінотеатру ім. Олександра Довженка і владикою Филимоном Курчабою (ЧНІ) був посвячений камінь під будівництво нової церкви.

Першим настоятелем громади, з благословення митрополита Володимира Стернюка, було призначено єромонаха Студійського Уставу Василя Вороновського.

Від часу посвячення каменю аж до 21 вересня 1991 р. Б. богослужбові відправи для вірних проводилися настоятелем Церкви отцем Василем Вороновським та дяком (регентом) Мироном Левковичем біля посвяченого каменю, де було зведене легке покриття-дах над тимчасовим престолом та іконами.

Одночасно, на гроші, зібрані в громаді, розпочалася будова тимчасової каплички, перша відправа у якій відбулася 21 вересня 1991 р. Б. на храмовий празник Різдва Пресвятої Богородиці. На допомогу отцю Вороновському було призначено отця Євгена Бойка та отця Івана Чичерського.

Покликаний йти далі, для заснування нових храмів, невтомний отець Василь Вороновський залишив парохію, а настоятелем Церкви був призначений отець Євген Бойко. В цей час була заснована Вівтарна та Марійська Дружини.

З метою побудови величної святині в центрі Сихова було проведено виставку-конкурс проектів храму. Серед різноманітних варіантів переміг проект канадського українця, знаменитого архітектора Радослава Жука.

Від квітної неділі 1994 р. Б. адміністратором парохії призначений отець Орест Фредина і вже з 1995 р. Б. розпочалася будова храму Різдва Пресвятої Богородиці. Окрім будівництва матеріального храму-споруди, помітно почав будуватися і рости духовний храм, яким стає щоразу чисельніша громада вірних.

8 жовтня 2000 р. Б. було посвячено новий храм єпископом-помічником Львівським — владикою Любомиром Гузаром.

26 червня 2001 р. Б. відбулася зустріч Святішого Отця Івана Павла ІІ Папи Римського з молоддю біля новозбудованого Храму Різдва Пресвятої Богородиці, де близько півмільйона людей зібралося, щоб привітати Вселенського Архиєрея. Від цього часу площа біля храму Різдва Пресвятої Богородиці стала носити ім’я Римського Архиєрея — площа ім. Івана Павла ІІ, на якій тепер часто організовуються різного роду масові зустрічі вірних: такі як фестиваль «Пісня серця» (2002 р. Б.), Євхаристійний Собор УГКЦ (2005 р. Б.).

Сьогодні у сихівському районі проживає приблизно 149,6 тис. населення. Парохіянами храму Різдва Пресвятої Богородиці, згідно із анкетуванням на початку 2001 р. Б., вважали себе 14,7 тис. (близько 10 % від загального числа населення району), а на початку 2005 р. Б. (після заснування нових парохій на Сихові) вважають себе парохіянами храму Різдва Пресвятої Богородиці 9,7 тис. (близько 6,5 % від загального числа населення району). Очевидно постає непросте завдання огорнути належною духовною опікою таку кількість вірних, щоб вони не тільки бачили чи чули священика у неділю в часі Літургії, але мали хоча б час від часу можливість поспілкуватись із священиком на парохії чи навіть в себе вдома.

Матеріал будівлі: цегла, залізобетон

1995-2000

Радослав Жук

катехитичний центр, дзвіниця, колишня тимчасова каплиця, майстерні "Ляршу", символічна могила Борців за волю України, пам'ятник Папі Іванові Павлу ІІ.

Копія чудотворної ікони Розп'яття Христового з м. Глиняни, мощі блаж. священомученика влад. Григорія (Лакоти) (привезені нещодавно з с. Абезь коло Воркути, Росія), часточки мощей св. великомученика Йосафата (Кунцевича) і св. Пантелеймона Цілителя.

7:00, 9:00, 11:00, 13:00 і 13:00.

Будні:

7:00 – Свята Літургія (за всяке прошення)
8:30 – Свята Літургія (за померлих)
18:00 – Свята Літургія (за всяке прошення)

Середа 19:00 – Молебень до Богородиці
Четвер 19:00 – Мале Повечер’я (спільна молитва молоді)
П’ятниця 19:00 – Молебень до Христа Спасителя

Субота і навечір’я свят 19:00 – Велика Вечірня
Кожної першої п’ятниці місяця (після Молебня) – свячення води та благословення речей

http://www.theotokos.org.ua, власні дані

2.09.2009